Досвід роботи "Гра – позитивний метод навчання в початковій школі"
КЗ Обухівська загальноосвітня школа №1 І – ІІІ ступенів
Гра – позитивний метод навчання
в початковій школі
З досвіду роботи
вчителя початкових класів
Коваленко Наталії Вікторівни
Зміст
1. Вступ
2. Методичні основи застосування дидактичної гри на уроках:
Погляди видатних педагогів на застосування ігор у навчальній діяльності молодших школярів
2.2. Методика організації і проведення дидактичної гри
Єфективність поєднання інноваційних з традиційними методами навчання
Висновок
Література
ВСТУП
Високий рівень шкільної освіти – одна з найважливіших передумов динамічного розвитку суспільства. На сучасному етапі життя своєчасно знайти, виховати й розвинути задатки здібностей у своїх вихованців, своєчасно розпізнати в кожному його покликання – це завдання – найголовніше у системі навчально-виховної роботи.
Кожний вчитель мріє про те, щоб навчання на його уроках було цікавим для учнів. Урок іде цікаво – це значить, що навчання, мислення супроводжуються почуттями піднесення, схвильованості учня, подиву, усвідомленням своїх розумових сил, радістю творчості, гордості за велич розуму й волі людини.
Перше джерело, перша іскра інтересу до знань – у підході вчителя до матеріалу, який пояснюється на уроці, до фактів, що аналізуються.
Держави Західної Європи ніколи б не досягли нинішнього рівня продуктивності праці, як би не висококваліфіковані кадри. Якщо вчитель слабкий, якщо його власні знання відстають від розвитку науки, то його слабості перейдуть в майбутнє через його учнів.
Нічого гіршого за це бути не може. Водночас, хороший вчитель також продовжує себе, свої знання, свої добрі якості в серцях і умах своїх вихованців. І, певно, немає нічого благороднішого від цієї місії.
А як же зробити урок цікавим?
Як захопити дітей, щоб їх думка стала допитливою, невгамовною?
Щоб відповісти на ці, з першого погляду, легкі питання мені потрібно було звертатися до підручників, методичних посібників, періодичних видань, вивчити досвід педагогів-новаторів нашого суспільства.
А чи можна зупинятися тільки на цьому?
1. Методичні основи застосування дидактичної гри на уроках
Погляди видатних педагогів на застосування ігор у навчальній діяльності молодших школярів
У дітей молодшого шкільного віку гра є ведучим видом діяльності.
Сутність дидактичних ігор полягає в тому, що діти розв'язують пізнавальні навчальні завдання, запропоновані їм у цікавій формі, і, таким чином, оволодівають досвідом розумової діяльності, виробляють вміння застосувати знання в різних ситуаціях. Прогресивна педагогіка у всі часи високо цінила ігрові форми цілеспрямованої організації життя дітей. Зокрема, високо цінили гру великі педагоги К.Д. Ушинський і
В.О. Сухомлинський і багато про неї писали. Великий педагог А.С. Макаренко розглядав гру як могутній засіб навчання і виховання волі, колективізму і практичних навичок:"... Дитяча організація повинна бути проникнута грою. А.С. Макаренко називав гру «усвідомленою діяльністю», а радість гри - "радістю творчою", "радістю перемоги". В його роботах гра розглядається як могутній засіб виховання волі, колективізму, практичних навичок. Таким чином, величезна роль в розвитку і вихованні дитини належить грі - важливому виду дитячої діяльності. Вона є ефективним засобом формування особистості школяра, його морально-вольових якостей, в грі реалізується потреба впливу на світ. В.А. Сухомлинський підкреслював: "Без гри нема і не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра - це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається животворний потік уявлень, понять про оточуючий світ. Гра - це іскорка, яка запалює вогник допитливості і зацікавлення". На думку В.А. Сухомлинського, легко навчатися тому, хто постійно на своєму шляху долає виникаючі суперечності, що викликані ходом логічно побудованого процесу навчання. Він писав: "Полегшити засвоєння нового матеріалу на уроках - це значить створити перед думкою учнів певні перешкоди".
К.Д. Ушинський - основоположник російської і української педагогіки, писав: "... Якщо ми порівняємо зацікавлення грою, а отже, число і різноманітність слідів, залишених нею в душі дитини, з подібними впливами учіння..., то, звичайно, всі переваги залишаться на стороні гри".
Видатні педагоги і психологи високо цінили роль гри в розвитку активізації пізнавальної діяльності дітей. Гра розуміється як заняття з метою розвитку і розваги дітей, їх кмітливості, пам'яті, розумового і фізичного загартування, обумовлене певними правилами та прийомами. Гра - форма діяльності в умовних ситуаціях, спрямованих на відтворення і засвоєння суспільного досвіду в предметах науки і культури.
Методика організації і проведення дидактичної гри
При організації дидактичних ігор необхідно дотримуватися таких положень: 1. Правила гри повинні бути простими, точно сформульованими, доступними для розум молодших школярів. 2. Гра не дасть належного ефекту, якщо дидактичний матеріал для неї дітям виготовляти складно, або його використання не зовсім зручне. 3. При проведенні гри, зв'язаної із змаганням команд, повинен бути забезпечений контроль за його результатами з боку всього колективу учнів або авторитетних осіб. 4. Для дітей ігри будуть цікавими тоді, коли кожний стане її активним учасником. 5. Гру не слід припиняти і залишати незавершеною. При організації дидактичних ігор необхідно продумувати такі питання методики: 1. Мета гри. Які вміння і навички діти засвоюють в процесі гри. 2. Кількість учасників гри. Певна гра вимагає певну кількість учасників. 3. Які матеріали і посібники будуть необхідні для гри. 4. Як з найменшою затратою часу познайомити дітей з правилами гри. 5. На який проміжок часу розрахована гра, враховуючи, щоб діти ще раз побажали вернутись до цієї гри. 6. Як забезпечити більш повну участь дітей в грі. 7. Які зміни можна внести в гру. 8. Які висновки слід повідомити дітям у підсумку, після гри (найкращі моменти гри, найбільш активні учасники, недоліки в грі ). 9. Чи володіють учні тими знаннями, які необхідні для гри. 10. Протяжність гри різна: від 5 до 15 хв. 11. Ігровий матеріал повинен бути чітко систематизований і зручно згрупований. 12. Передбачити негативні сторони гри (порушення правил, небажання грати, виникнення конфліктних ситуацій ). Проводити ігри, створювати ігрові ситуації бажано на кожному уроці. Це особливо стосується 1 класу - перехідного періоду, коли учні ще не звикли до тривалої напруженої діяльності. Вони швидко стомлюються, притупляється їхня увага, набридає одноманітність. У цьому випадку доречно буде використовувати ігрові ситуації, вірші математичного характеру під час фізкультхвилинки. Гру можна пропонувати на початку уроку. Ігри, що пропонуються на початку уроку, мають збудити думку учня, допомогти йому зосередитись і виділити основне, найважливіше, спрямувати увагу на самостійну діяльність. Інколи гра може бути ніби фоном для побудови всього уроку. Коли ж учні стомлені, їм доцільно запропонувати рухливу гру.
Наприклад, встати в кожному ряді учням, що займають парні місця, а потім навпаки - тим, що займають непарні. Проте слід пам'ятати, що окремі ігри збуджують дітей емоційно, надовго відвертають їх увагу від основної мети уроку. Тому ігри, пов'язані з сильним емоційним збудженням, слід проводити лише в кінці уроку. Дуже доречно використовувати ігри під час перевірки домашнього завдання. В цьому випадку я використовує гру на початку уроку. Застосовується гра і під час вивчення нового матеріалу, його закріплення в кінці уроку. Особливо доречно використовувати гру в кінці уроку на закріплення. Діти стомлюються від сприйнятого матеріалу і затрудняються його повторити. Гра дасть можливість учням відпочити і повторити вивчене, краще запам'ятати новий матеріал. Я пропоную дітям уявити, що вони прийшли до кінотеатру. Набірне полотно з кишеньками - це ряди зі стільцями. У кожного в руках папірець - це квитки. Оленка - контролер. Лічимо стільці, ряди. Визначаємо за номером на квитку, хто де буде сидіти. Кожен учень знаходить своє місце. Наступний ігровий елемент - настанова на виграш. У цьому разі завдання доцільно використовувати у формі змагання (Хто швидше ? Хто більше ? Хто точніше ? Хто уважніше ?). Велике значення має форма, в якій я оцінюю результати змагання. В усіх випадках підведення підсумку гри перша й основна форма оцінювання - похвала.
На уроці використовую такі дидактичні ігри, організація яких не потребує багато часу на приготування обладнання, запам’ятовування громіздких правил. Перевагу віддаю тим іграм, які передбачають участь у них більшості дітей класу, швидку відповідь, зосередження довільної уваги. На уроках математики це, зокрема, ігри: «Хто швидше?», «Магазин», «Мовчанка», «Колові приклади», «Відгадай задумане число», «Що потім?», «Геометрична мозаїка». «Де моє місце?», «Домалюй фігуру», «Закінчи приклад», «Луна». «Світлофор». Система підведення підсумків гри передбачає: доброзичливе ставлення до учнів, позитивне оцінювання зусиль учня (команди учнів), спрямованих на розв'язування завдання в усіх випадках, навіть тоді, коли ці зусилля не приводять до позитивного результату, детальний аналіз утруднень учня (команди учнів) і помилок; конкретні вказівки, спрямовані на поліпшення досягнутого результату.
Єфективність поєднання інноваційних з традиційними методами навчання
У початковій школі доцільно поєднувати ефективні інноваційні з традиційними методами, формами навчання молодших школярів:
а) систему оздоровчих та здоров’я зберігальних заходів для збереження здоров’я дітей;
б) музико терапевтичну і театральну педагогіку, рухову та ігрову діяльність учнів;
в) інформаційні технології, метод проектів, технологію групової діяльності, інтерактивні вправи;
г) поряд з ефективними традиційними методами (евристична бесіда; метод аналогії; самостійне ознайомлення з новим матеріалом з опорою на нові засоби і без них; дослідницький метод впроваджувати нетрадиційні (метод випереджуючого емоційно-аудіовізуального навчання, методи «упізнавання»), тощо).
Переконана, що найважливіше у початковій школі – це створення умов для атмосфери успіху та творчого співробітництва на уроці: колективна діяльність, робота групами, парами. Ровесника дитина потребує не лише для ігор і розмов, а й для розвитку. Спілкування в групі однолітків дає їй те, чого ніколи не дасть спілкування з дорослими.
Навчання повинно бути цікавим, доступним, викликати тільки позитивні емоції.
О. Савченко у статті «Складові реалізації компетентнісного підходу в освітньому процесі» зауважила, що швидкість соціальних і технологічних змін у навколишньому середовищі, прискорене нагромадження інформаційних ресурсів та засобів навчання, які стають доступними для більшості людей планети, мобільність населення зумовлюють переосмислення результатів загальної середньої освіти.
І справді, в школу приходять покоління дітей, які живуть в інформаційному суспільстві, в цифровому середовищі і, щоб скористатися його перевагами, необхідно переосмислити цінність знань та самодостатність учителя як джерела інформації.
На мою думку, інтегрований підхід до навчання і виховання значно підвищує успішність реалізації виховної функції, актуалізує особистісні якості учнів, забезпечує їхню активну діяльність у цілісному пізнанні, оскільки гуманізація школи потребує глибоких перетворень процесу навчання, зокрема удосконалення змісту освіти, створення інтегрованих підручників, посібників, курсів тощо. У процесі інтегрованого підходу курсів кожен учень засвоює способи спільної діяльності (що дуже важливо), цінує себе за свої навчальні досягнення, може самостійно визначати цілі свого вдосконалення в навчальних уміннях. В умовах інтегрованого підходу до навчання констатовано, що молодший школяр реалізує себе на рівні «Я» – діяльного і виступає як суб’єкт міжособистісних взаємодій, здатний здійснювати власні внески у навчання, прагне до самореалізації і само актуалізації власної особистості.
Практика засвідчує, що доцільними є елементи інтеграції на уроках з кількох навчальних предметів. Наприклад, на уроці математики ми і співаємо (музика), і порівнюємо Землю і Сонце (природознавство). За допомогою цієї інтеграції учням цікаво і весело на уроці, вони не так швидко втомлюються, краще запам’ятовують навчальний матеріал. Саме з допомогою інтеграції на уроках математики в 2 класі учні засвоїли поняття «Земля», «Сонце», «куля», «глобус», «карта» тощо. Розгадували музичні ребуси, назви пір року та їх місяці, навчилися розфарбовувати та перемальовувати нескладні малюнки.
Усі уроки супроводжуються грою та казкою, чим полегшують як адаптацію учнів до школи, так і сам процес навчання. В посібниках вже є казкові елементи, які зацікавлюють дітей. У нашій класній кімнаті на стінах багато малюнків казкових персонажів (Мудра Сова з книжкою, Зайчик, який іде з портфелем до школи, пташки, які злітаються в школу, Буратіно, Ведмедик та ін.), за допомогою яких легко можна на уроці створити казкову ситуацію й зацікавити учнів. Останні з великим задоволенням допомагають звірятам виконувати різні завдання.
Практикую інтегрувати уроки математики з комп’ютерною технікою. Учням це дуже подобається. Вони із задоволенням виконують поставлені перед ними завдання (обчислити приклади, розв’язати задачу, порівняти тощо), аби тільки злетіла умовна ракета, чи вилупилося курча, чи відкрився зашифрований малюнок тощо. Не усвідомлюючи навчальної діяльності, граючись, учні показують непередбачувані результати й одержують при цьому велике задоволення, а це викликає зацікавленість та мотивацію до навчання.
Я – педагог-ерудит, який своєю творчою працю формую у дітей уяву, даю поштовх їхнім думкам, вчу дітей логічно, критично, креативно і самостійно міркувати, використовуючи цікаві дидактичні матеріали і завдання підвищеної складності.
Поряд з класно-урочною системою використовую роботу в групах за вибором та інтересам. Надаю можливість учням використовувати багато ролей (вони і лідери, і слухачі, і коментатори). Намагаюся не просто подавати готові істини, а викликати в дітей потребу знайти самостійно відповідь на запитання, вмію створити на уроці «ситуацію успіху», вирішення пізнавальних завдань у групах формую інтелектуально розвинуту особистість.
ВИСНОВОК
Аналізуючи сучасне початкове навчання, прийшла до висновку, що головним у процесі навчання є збудження інтересу до самого навчання у дітей.
“Інтерес до учіння – важливий стимул навчальної діяльності учнів”, писав великий педагог В.Сухомлинський.
Інтерес до навчання забезпечується цікавими формами роботи вчителя.
Життя класу має великий вплив на дитину. Ці пробудження, розвиток, задоволення різноманітних інтелектуальних інтересів. Це творча праця і самостійний інтелектуальний розвиток, становлення індивідуальних здібностей, покликань, життєвої мети. Життя класу, особливо духовне, має бути таким багатогранним, щоб кожна дитина знайшла поле для розкриття, вираження, утвердження своїх сил і творчих здібностей.
Смисл початкового навчання – пробудження індивідуальної людської неповторності. Вже під час навчання учні повинні досягти визначного успіху в тому виді діяльності, який виражає, розкриває його нахили й обдарування.
Велике значення у вихованні стійкого, постійного бажання вчитися й добиватися щоразу кращих і кращих успіхів має діяльність вчителя, його досвідченість і професіоналізм. Урок повинен викликати позитивні емоційні почуття, почуття задоволення роботою. Якщо він не такий, то бажання вчитися у дітей зникає, урок не визиває позитивних емоцій у дітей, він здається їх довгим.
Я поставила перед собою мету – добитися, щоб у класі не було жодного безликого учня, який нічим не цікавиться, якого ніщо не хвилює і не захоплює, який з однаковою байдужністю учить і математику, і ліричні вірші.
Я прагну до того, щоб кожний учень з перших днів свого перебування в школі чимось захопився, щось полюбив, розвинув свої творчі здібності, вийшов з її стін з певним життєвим покликанням. Це потребує нових, прогресивних форм навчання. Тоді виникає питання: “Чому прогресивні форми навчання підкріплені рекомендаціями авторитетних вчених, з таким трудом проламують собі шлях?” Суспільство дуже обережно відноситься до всього нового в школі. Люди звикли думати, що навчання повинно бути наполегливою працею чи постійним розважальним. Істина, за впевненістю професора Кац, заключається в тому, що “ні того, ні другого не достатньо: повинна існувати рівновага між вільною грою та серйозною працею під керівництвом вчителя”.
“Що ж, за думкою спеціалістів, робить школу доброю?”:
Діти повинні бути зайняті активною діяльністю чи грою, а не сидіти за партами, постійно дивлячись у підручник.
В класі повинно бути місце для читання і для творчості, де учні мали б змогу займатися групами.
Найважча поразка вчителя – відчуження й закритість вихованців. Заходиш до класу, вітаєшся, – а у відповідь жодної усмішки… Лиш ритуальне “Добрий день!” І все. Стіна. Не бачити в дитячих очах жодного промінчика довіри й розуміння – це справді страшно.
У своїй роботі керуюся такими принципами:
Професійна компетентність, самостійність суджень, оперативність і сміливість щодо прийняття рішень, психолого-педагогічна готовність до новацій;
Пошук авторської методики, досвіду створення захопливої атмосфери дитячої творчості, стану розкутості й оригінальності думки, духовної енергії;
Вимогливість, наполегливість, прагнення у всьому дійти до суті;
Уміння спонукати дітей до інтелектуального розвитку.
Закінчити роботу я б хотіла словами В. Сухомлинського:
“Ми, педагоги, маємо справу з величезною цінністю – людиною.
Ми формуємо людину. Ми творимо безмежно розвинену людську особистість”.
І я ніколи не повинна забувати цю істину.
Література
Бутрім В. Л. Казка вчить. Збірник нестандартних дидактичних матеріалів з основних дисциплін. 1-4 класи – Х. Вид. група "Основа", 2006. – 128с.
Інтелектуальні ігри в початковій школі// Упоряд. Ю. Є. Багдакова. – Х.: Вид. група "Основа", 2006. – 192с.
Павленко Л. Г. Сучасний урок в початковій школі. 68 уроків з розвитку зв’язного мовлення у 1-4 класах. – Х.: Вид. група "Основа", 2005. –Ч. 1, 2 – 112с.
Додусенко Н. О., Нетужилова І. В. Проектна діяльність у початковій школі. – Х.: Вид. група "Основа", 2010. – 223с.
Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи / Упорядн. Стебна О. В., Соценко А. О. – Х.: "Шкіл. Світ". -176с.
Пометун О. І. та ін. счасний. Інтерактивні технології навчання:Наук. -метод. посібн. /За ред. О. І. Пометун. – К.: Видавництво А. С. К., 2004. -192с.
Лупінович С. М. Навчаємося залюбки! Формування мотивації до навчанняв учнів молодших класів. – Х. Вид. група "Основа", 2009. -107с.
Нестандартні уроки в початковій школі/ Упоряд. О. Кондрятюк. – К.: Вид. "Шкіл. світ": Вид. Л. Галіцина, 2006. – 128с.
Бутрім В. Л. Інтерактивні дидактичні ігри в початковій школі. - К.: "Шкіл. світ", 2007. - 112с.
Сучасний урок української мови в початковій школі (методика і технологія навчання) – Теропіль: Астон, 2001. -264с.
Резніченко Н. І. Українська мова в іграх, казках, подорожах. Розробки нестандартних уроків. 1-4 класи. – Х.: Вид. група "Основа", 2008. -172с.
Луцик Д. В., Курдидик С. В. Інтегровані уроки в 3 класі. - Теропіль: Астон, 2001. - 68с.
Бутрім В. Л. веселі задачі у віршах: 1-4 кл. - К.: Вид. дім "Шкіл. світ", 2006. - 112с.
Дидактичні та інтелектуальні ігри на уроках читання. 2-4 класи/ Упоряд. Доміна О. Д. - Х.: Вид. група "Основа", 2009. -124с.